Спи синочку дорогий!

Сумно нам без тебе.

Не приходиш ти до нас,

Тільки ми до тебе.


Сину, коханий, кровиночка наша,

Біль не втихає в душі.

Сили не має, серце ридає,

Вже й не вгамується – ні !!!


Ти нас покинув, рідний сину,

В самому розквіті життя.

І в нашій пам’яті навіки,

Тобі не буде забуття.


Посумніла осінь у тривозі,

А на серці в мами вже зима.

Бо синок її в дорозі,

Із якої вороття нема.


Помер ти сину трагічно,

В самому розквіті життя,

В нашій пам’яті навіки,

Тобі не буде забуття.


Ти нас покинув.

Сину і брате.

В самому розквіті життя,

І в нашій пам’яті навіки

Лишився жаль на все життя.

Сумуємо, плачем за тобою

рідний сину, брате…


Любов до тебе, рідний сину,

Помре лише разом з нами.

І нашу біль, і нашу скорботу

Ніякими не висловити словами.


Вічно буде з тобою – сльоза матері,

Сум батька, самотність брата,

Скорбота бабусі й дідуся.


Як жити міг серед живих,

Радіти з вами і рости.

Та сталось так, що я не встиг,

Сказати матері – прости.


Помер ти сину  трагічно,

В самому розквіті життя,

І в нашій пам’яті навіки

Лишився жаль на все життя.

Спи синочку дорогий!

Сумно нам без тебе.

Не приходиш ти до нас,

Тільки ми до тебе.