Спи синочку дорогий!
Сумно нам без тебе.
Не приходиш ти до нас,
Тільки ми до тебе.
Сину, коханий, кровиночка наша,
Біль не втихає в душі.
Сили не має, серце ридає,
Вже й не вгамується – ні !!!
Ти нас покинув, рідний сину,
В самому розквіті життя.
І в нашій пам’яті навіки,
Тобі не буде забуття.
Посумніла осінь у тривозі,
А на серці в мами вже зима.
Бо синок її в дорозі,
Із якої вороття нема.
Помер ти сину трагічно,
В самому розквіті життя,
В нашій пам’яті навіки,
Тобі не буде забуття.
Ти нас покинув.
Сину і брате.
В самому розквіті життя,
І в нашій пам’яті навіки
Лишився жаль на все життя.
Сумуємо, плачем за тобою
рідний сину, брате…
Любов до тебе, рідний сину,
Помре лише разом з нами.
І нашу біль, і нашу скорботу
Ніякими не висловити словами.
Вічно буде з тобою – сльоза матері,
Сум батька, самотність брата,
Скорбота бабусі й дідуся.
Як жити міг серед живих,
Радіти з вами і рости.
Та сталось так, що я не встиг,
Сказати матері – прости.
Помер ти сину трагічно,
В самому розквіті життя,
І в нашій пам’яті навіки
Лишився жаль на все життя.
Спи синочку дорогий!
Сумно нам без тебе.
Не приходиш ти до нас,
Тільки ми до тебе.
