Татусю рідний, залишив ти нас,

Неначе серця промінь згас,

Де нам свою журбу і горе діти, Вклоняються тобі дружина і діти.

Спи спокійно тату,

Сумно нам без тебе,

Ти до нас не прийдеш,

Ми прийдем до тебе.

I сум і жаль без тебе,

Нам татусю рідний, дорогий.

Ти залишив дочку (сина),онучку і дружину,

А сам пішов ти в домовину.

Озовіться із каменю, Тату!

Розквітають вже Ваші сади,

Ви прийшли в свою вічную хату,

І покинули нас назавжди.

Сумує, тужить рідна хата,

Не стало батька, дідуся і брата.

Спи спокійно тату,

Сумно нам без Тебе,

Ти до нас не прийдеш,

Ми прийдем до тебе.

На землю опадають роси,

Сади всі білі – рясно так цвітуть,

А Вас немає, тату наш рідненький, Пішли назавжди ви від нас –

У вічну путь…

Відпочивайте Тату, \Мамо\

Ми будем пам’ятать про Вас.

Ви відійшли так дуже рано,

Лишили з сумом й горем нас.

Важка безжалісна недуга

Тебе скосила, життєлюба,

А з нами залишилась туга:

Немає батька, немає друга.

Пораднику щирий, як сумно довкола

Без твоєї поради, без рідного слова.

Та життя продовжується в дітях

І внуки пам’ять збережуть.

Рідного татка і дідуся –

Всі добрим словом пом’януть

Чому ти білий світ залишив,

Дружину і своїх дітей.

Жорстокий світ ти забрав в могилу, Гаряче серце від усіх людей.