Татусю рідний, залишив ти нас,
Неначе серця промінь згас,
Де нам свою журбу і горе діти, Вклоняються тобі дружина і діти.
Спи спокійно тату,
Сумно нам без тебе,
Ти до нас не прийдеш,
Ми прийдем до тебе.
I сум і жаль без тебе,
Нам татусю рідний, дорогий.
Ти залишив дочку (сина),онучку і дружину,
А сам пішов ти в домовину.
Озовіться із каменю, Тату!
Розквітають вже Ваші сади,
Ви прийшли в свою вічную хату,
І покинули нас назавжди.
Сумує, тужить рідна хата,
Не стало батька, дідуся і брата.
Спи спокійно тату,
Сумно нам без Тебе,
Ти до нас не прийдеш,
Ми прийдем до тебе.
На землю опадають роси,
Сади всі білі – рясно так цвітуть,
А Вас немає, тату наш рідненький, Пішли назавжди ви від нас –
У вічну путь…
Відпочивайте Тату, \Мамо\
Ми будем пам’ятать про Вас.
Ви відійшли так дуже рано,
Лишили з сумом й горем нас.
Важка безжалісна недуга
Тебе скосила, життєлюба,
А з нами залишилась туга:
Немає батька, немає друга.
Пораднику щирий, як сумно довкола
Без твоєї поради, без рідного слова.
Та життя продовжується в дітях
І внуки пам’ять збережуть.
Рідного татка і дідуся –
Всі добрим словом пом’януть
Чому ти білий світ залишив,
Дружину і своїх дітей.
Жорстокий світ ти забрав в могилу, Гаряче серце від усіх людей.