Для дружини
Горе наше не зміряти,
І сльозами не злити,
Ми тебе як живу,
Будем вічно любити.
Ти нам як сонечко сіяла,
Була надією в житті,
Рука – злодійка вбивці
Від нас, тебе забрала назавжди.
Пробач за все, прости
За те, що із життя пішла так рано,
Що в круговерті днів тебе не зберегли…
Повір важка повік лягла на серце рана,
В уяві нашій ти жива завжди,
І в смерть твою повірить неможливо.
Ти пташкою скоро від нас відлетіла,
Із тої дороги назад не вернути(ть),
За тобою тужить сім’я та родина,
І ніколи не зможуть про тебе забути(ть).
Так гарно сонечко сіяло,
Коли ми разом всі були,
А ти пішла від нас так рано,
Лишила смуток назавжди.
Там де впадуть ваші сльози,
Там де квіти зацвітуть,
Не забувайте мої рідні,
Що я навіки тут.
Час минає, пролітають літа,
Ти для нас назавжди жива.
Твій цвіт життя
Жорстока смерть спалила,
А нам лиш смуток-жаль
Та біль на пам’ять залишила.
Пішла від нас ти дуже рано
Ніхто не зміг тебе спасти
На серці в нас глибока рана
Поки живі ми з нами Ти.
Єдина, Кохана, Неповторна, та – що віддала нам себе.
Ти рано з життя пішла,
Але пам’ять залишила вічну.
Живою тебе представити так легко,
Що в смерть твою повірити неможливо.
Ми приходимо сюди,
Щоб квіти положити,
Дуже важко нам рідна,
Без тебе прожити.
Була для нас неначе пташка,
Мов щебетливий соловей,
Без тебе сумно нам і важко,
І серце плаче ніч і день.
Земле! Не тяготи її собою,
Вона так любила життя і дорожила тобою.
Зіронька ясна,
Передчасно ти згасла.
І залишила навіки
Біль в наших серцях.
Ятриться серце, неначе свіжа рана
Хоч плине час, але душа болить.
Мій ангел, моя мила і кохана
Тут вічним сном тихенько собі спить.
Стоїмо нахилившись, закривши ми очі,
На квітах росою сльози лягли.
Чому вдень гак сумно, і кожної ночі,
Навіщо пішла від нас Ти.
Ти нас покинула, рідненька.
Настав розлуки скорбний час.
Та все ж як раніше, – наша миленька,
Ти в душах і серці живеш серед нас.
Весь вік трудилась на землі,
Їй віддала себе сповна…
За труд важкий, за мозолі,
Хай буде пухом тобі вона.
В той день, як літечко було.
І серцю так хотілось жити.
Тебе ріднесенька не стало,
І ми не в силах щось змінить.
